Хто найчастіше виявляє схильність до насильницьких дій? Це діти: з неповних сімей; з сімей, в яких у матері спостерігається негативне ставлення до життя; з авторитарних сімей; з сімей з генетичною схильністю до насильства; діти, які відчували образи вдома, в д/с, у школі; діти, які хочуть привернути увагу інших або завоювати увагу; діти з середнього або низькою успішністю.
Дитина повинна бути захищена від свавільного або незаконного втручання в особисте життя, від зазіхань на її честь та репутацію. Конвенція ООН про права дитини, ст.16. Дитина має право на захист від форм жорстокої поведінки. Конвенція ООН про права дитини, ст.37.
Насильство – це дії, що принижують людську гідність, шкодять здоров'ю, є фактором примусового контролю, який практикує одна людина над іншою. Ці дії: Здійснюються свідомо, спрямовані на досягнення певної мети. Завдають шкоду (фізичну, моральну, матеріальну інший особі). Порушують права й свободи людини ; Людина, яка здійснює насилля, зазвичай має значні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо). Це не уможливлює ефективний захист жертви насилля.
Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 року №2789-ІІІ визначені такі види насильства: Фізичне – побиття, штовхання, струсони, шпурляння різними предметами, нанесення інших тілесних пошкоджень; Психологічне – дії, спрямовані на свідоме приниження гідності дитини (глузування, образа, залякування, примус, формування почуття приниження і все що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та може завдати або завдає шкоди її психологічному здоров’ю); Сексуальне – посягання на статеву недоторканість, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини; Економічне – позбавлення дитини їжі, одягу, житла. Емоційне – дії які наносять шкоду нормальному емоційному і соціальному розвитку дитини. Інформаційне – одна з форм насильства, яка здійснюється шляхом нав’язування населенню інформації певної спрямованості: агресивна дезінформація.
« повернутися
