Булінг у школі. Що потрібно знати батькам!?
Що таке булінг і яким він буває?
Для нашого закладу освіти поняття «булінг» не нове, хоча це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків зіштовхувався із цим явищем у дитинстві.
Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування), це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг буває:
- фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
- економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
- психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
- сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
- кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.
Які ознаки булінгу і як довго він триває?
Ознакою булінгу є систематичність дій, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію у колективі. У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі.
Тривати булінг може тиждень чи місяць, а може й довше. Все залежить від того, як себе поводять не тільки постраждалий чи кривдник, а і спостерігачі, які соромляться чи бояться сказати про прояви булінгу.
Причини, що спонукають до булінгу?
Причини, що спонукають до булінгу можуть бути найрізноманітнішими. З практики можу сказати, що це перш за все самоствердження в колективі, насильство в сім’ї або бездоглядність, відсутність спілкування із батьками, багато агресії в медіа можуть спонукати дитину до агресивної поведінки, тобто весь негатив із яким зіштовхується дитина у житті, у подальшому може «переноситись» на інших.
Як розпізнати, що дитина стала об’єктом булінгу і що робити?
Хочеться наголосити, що сім’я є першим інститутом виховання і допомоги. Батьки люблять і знають своїх дітей, а якщо дитина міняється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не принизять чи ще гірше покарають за якісь дії.
А для педагогів та батьків, які не мають довірливих стосунків із дітьми, пропоную звернути увагу на зміни у поведінці дитини, які мають насторожити:
- діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні;
- замкнутість, поганий настрій та пригніченість;
- погіршення успішності в навчанні;
- вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
- часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
- дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
- може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
- відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
- психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
- обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
- бажання йти до школи іншою дорогою, аніж тією, якою йдуть усі інші діти.
Як не допустити проявів булінгу в школі?
Гадяцький ліцей І-ІІІ ступенів №1 імені Олени Пчілки – це заклад, де постійно проводяться заходи щодо попередження проявів булінгу та спрямовані на гендерну соціалізацію дитини. Це і проведення тренінгових, ігрових занять, тижня аматорських казок, година відкритих думок, конкурси плакатів, стінівок та багато іншого, а найціннішим, на мою особисту думку, є проведення тематичних кіл - порозуміння та цінностей. Протягом навчального року їх проводиться надзвичайно багато. Саме Коло – це дуже ефективний підхід, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен із учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими членами кола.
Коло – це зібрання людей, рівних для спілкування щодо складних питань, проблем, в атмосфері взаємоповаги і турботи згідно з певними правилами.
Ще одною родзинкою нашого закладу є Шкільна служба порозуміння «Успіх» – це команда підготованих старшокласників - посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію, коло прийняття рішень, – і працюють над формуванням безпечної атмосфери в нашому закладі освіти. Роботу даної служби організовує координатор, практичний психолог Литвиненко О.С.
Куди звертатися за допомогою?
Дитина, щоб з нею не сталося, має розповісти усе батькам. Також вона може звернутися по допомогу до класного керівника, директора школи, чи шкільного психолога. Діти і батьки можуть звернутися до служби у справах дітей (тел: 05354 2 27 56) чи до Гадяцького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (тел: 05354 2 27 56), а також до поліції за номером 102.
Ще в Україні існує єдиний контакт-центр юридичної допомоги, куди можна зателефонувати за номером: 0 800 213 103. Центр працює цілодобово, а дзвінки безкоштовні.
Якщо дитині необхідна психологічна допомога — слід звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером 116 111 чи на національну «гарячу лінію» із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації — 116 123 (для дзвінків з мобільного).
Відповідальність за булінг?
Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
Якщо дітям, які вчинили булінг, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Які можуть бути психологічні наслідки для учасників булінгу?
Для тих, кого булять
Для постраждалої дитини великим стресом шкільного булінгу є виключення її з групи. Формально вона перебуває в колективі, а насправді — живе поза ним. У дитини формується занижена самооцінка. Зазвичай, постраждалі від булінгу в дитинстві в дорослому житті відчувають постійну тривогу і невпевненість у собі.
Також у потерпілих може сформуватись ненависть до людей, а це може призвести до того, що у дорослому житті людина прагнутиме помсти, у тому числі і фізичної розправи. І об’єктами помсти можуть стати сторонні люди. Ще жертви шкільних знущань схильні до депресій. А це формує іншу крайність — самогубство.
Для тих, хто булить
Булери, як правило, мають завищену самооцінку і неадекватно сприймають норми і правила в колективі. Вони переконані, що можуть змінити їх на власний розсуд. У дорослому житті такі люди не сприйматимуть правила будь-якого колективу. Близько 60% ініціаторів шкільних знущань отримують судимості уже в молодому віці. Більшість з них у дорослому житті стають злочинцями.
Переслідувачам складніше отримати гарну освіту. І навіть якщо вони її отримали, в подальшому колишні булери можуть стати авторитарними керівниками. Переслідувачі, як правило, мають низьку здатність до емпатії – співпереживання, тому почуття інших для них не важливі. Булери в дорослому житті можуть залишитися без друзів.
Для спостерігачів
Свідки булінгу часто стають екстерналами — людьми, які залежать від думки інших і завжди займають позицію підкорення. На психологічному рівні спостерігачі бояться стати наступною «жертвою» і не можуть протистояти кривднику через самозбереження. У дорослому житті такі люди зазвичай песимістичні, позбавлені можливості розвиватись, не здатні поставити перед собою якусь мету, щоб її досягти.
