Готовність дитини до школи. НУШ – новий підхід до навчання.

Дата: 20.04.2020 16:24

Кількість переглядів: 240

Сучасні умови життя та діяльності людини в Україні характеризуються кардинальними змінами в сфері освіти. Cуспільство висуває нові вимоги до розвитку особистості, зокрема її емоційної сфери інтелектуальної зони розвитку.

Сьогодні в Україні функціонує чітка система дошкільної освіти. Особлива увага звертається на освіту вихованців старшого дошкільного віку, їх підготовку до систематичного навчання в школі та надання їм стартових умінь, навичок, мотиваційної готовності.

Готовність до школи ? це, перш за все психологічний, емоційний, морально-вольовий розвиток дитини, сформоване бажання вчитися і елементи навчальної діяльності.

Готовність дитини до школи складається з певного рівня розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції поведінки.

Готовність до шкільного навчання – глибоке поняття, яке потребує комплексних психологічних досліджень.

Вивчаючи лише психологічну готовність дитини до шкільного навчання, я як психолог можу виділити в ній декілька структурних компонентів, а саме:

Інтелектуальний, який включає порівняно розвинуте диференційоване сприймання, стійке спрямування уваги на предмет чи діяльність, наявність аналітичного мислення, що проявляється в здатності виділяти і розуміти важливі ознаки і зв’язки між предметами, а також в здатності відтворювати зразок, логічне запам’ятовування, оволодіння на слух розмовною мовою, розвиток тонких рухів руки і візуально-моторної координації, розвиток здібностей до навчання;

Мотиваційний компонент, що відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів:

внутрішні, або пізнавальні, мотиви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;
зовнішні, або соціальні, котрі виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним.

Внутрішні та зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, яка є одним із основних показників психологічної готовності до навчання;

Емоційно-вольовий компонент, який включає готовність до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності, сформованість механізмів вольової регуляції дій і поведінки в цілому, розвиток емоційної стійкості.

Соціальний компонент, який передбачає наявність у дитини потреби в спілкуванні з іншими дітьми, вміння підкорятися інтересам дитячих груп, здатність виконувати соціальну роль в ситуації шкільного навчання, вміння встановлювати стосунки із ровесниками і дорослими.

Виникнення усвідомленого відношення дитини до школи визначається способом подання інформації про неї. Важливо, щоб відомості про школу, які повідомляються дітям, були не тільки зрозумілі, але і знаходили емоційний відгук у них. Емоційний досвід забезпечується включенням дітей до діяльності, яка активізує як мислення, так і почуття.

У мотиваційному плані були виділені дві групи мотивів дитини, такі, як:

широкі соціальні мотиви дитини або мотиви, пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажанням дитини зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних стосунків;
мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями.

Особистісна готовність до школи виявляється у ставленні дитини до школи, вчителів і навчальної діяльності, включає також формування у дітей таких якостей, які допомогли б їм спілкуватися з учителями і однокласниками. На час вступу до школи у дитини повинні бути розвинуті самоконтроль, трудові уміння і навички, вміння спілкуватися з людьми, рольова поведінка.

При аналізі передумов навчальної діяльності можна виділити наступні параметри:

вміння дітей свідомо підпорядковувати свої дії правилам, які узагальнено визначають спосіб дії;
орієнтуватися на визначену систему вимог;
вміння уважно слухати того, хто говорить, і точно виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;
вміння самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, що візуально сприймається.

Дані параметри розвитку довільності є частиною психологічної готовності до школи, на них спирається навчання у першому класі.

Готовність до школи включає: психологічну, емоційну, етично – вольову та фізичну сфери розвитку. Відповідність віковим нормам даних сфев у розвитку дитини, - забезпечує її легку адаптацію до нового етапу життя; усунення (або хоча б суттєве зниження) негативного впливу на її здоров’я й емоційне благополуччя, соціальні відносини.

Оскільки цього року в зв’язку з карантином виникли труднощі у підготовці та вивченні готовності дітей старшого дошкільного віку до школи, - пропоную батькам самостійно допомогти своїм дітям у підготовці. Щоб зорінтувати батьків, що до сучасних вимог НУШ , пропоную невеличку «шпаргалку».

Готовність дитини до школи.

НУШ – новий підхід до навчання дітей

1. Розвиток компетентностей:

Уміння логічно мислити;

Накопичувати людські цінності;

Розвивати власні погляди;

Вирішувати проблеми та поставленні задачі.

2. Соціалізація в суспільстві;

3. Навчання упродовж життя;

4. Підприємливість;

5. Емоційна рівновага.

Зв’язки у навчанні

Школа
Дитячий колектив
Батьки

Гра «Знайомство»

Заповнити аркуші: в центрі – ім’я дитини, на промінчиках – її характер, вподобання, здібності, бажання, тощо.

ІМ’Я ДИТИНИ

Весела

Любить тварин

Боїться павуків

Ніколи не ображається

Мріє про великий акваріум з рибками

Щира

Гарно малює

Комунікабельна

З іншої сторони аркуша батьки записують свої надії та сподівання

на перші роки навчання дитини в школі

Психодіагностичне вивчення готовності дитини до школи в домашніх умовах базується на семи основних напрямках розвитку майбутнього школярика

Знання й уявлення

Мовленнєвий розвиток

Підготовленність руки до письма

Пізнавальна активність

Емоційно – вольовий розвиток

Знання й уявлення:

Чи може дитина розповісти про своє місто, вулицю?
Чи знає своє прізвище, ім’я, по батькові,

членів своєї родини?

Чи знає скільки їй років?
Чи розрізняє кольори?
Чи може назвати пори року і місяці, дні тижня?
Чи орієнтується в просторі («зверху – знизу»,

«зліва – справа», «над – під», «поряд»,

«збоку», «більший – менший» і т.п.).

Пізнавальні процеси:

Чи може здійснювати найпростішу

класифікацію: живе – неживе , птахи-звірі, дерева – кущі – трави, фрукти – овочі?

Чи може помітити відсутність одного

предмета серед 7 – 10?

Чи розрізняє на слух значення слів, що

відрізняються одним звуком: рука – ріка?

Чи може назвати наступне число?
Чи згадує казку за ілюстрацією?

Пізнавальна активність

Чи має бажання самостійно роздивлятися

книги, ілюстрації в журналах?

Чи слухає з бажанням, коли читають вголос?
Чи запитує про значення незрозумілих слів?
Чи ставить запитання ЧОМУ?
Чи просить навчити чомусь?
Чи з бажанням береться робити щось

вперше в житті?

Мовленнєвий розвиток

Чи чітко вимовляє слова?
Чи правильно будує речення висловлюючи

власну думку?

Чи може переказати казку?
Чи знає на пам’ять вірші?
Чи вдається дібрати потрібну інтонацію

у розмові?

Чи розмовляє з іграшками в процесі гри?
Чи вільно спілкується з однолітками, дорослими людьми?

Підготовленність руки до письма

Чи правильно тримає ручку, олівець?
Чи вправно зафарбовує олівцем зображення?
Чи вміє малювати картинки?
Чи вміє користуватись фарбами, пластиліном?
Чи може вирізати ножицями з паперу прості

фігури по лінії?

Чи швидко може зібрати дрібні предмети

(ґудзики, квасолини …)?

Емоційно-вольовий розвиток

Чи виглядає веселою та задоволеною

більшість часу?

Чи швидко проходить страх, тривога?
Чи швидко засинає? Чи спокійно спить?
Як просинається?
Чи може посидіти спокійно 15 хв?
Як піддається на умовляння?
Чи вдається стримувати роздратування?
Чи поводиться пристойно за межами дому?

Гігієнічні навички та самообслуговування

Чи вмивається зранку без примусу?
Чи може самостійно приготувати необхідні речі для заняття, а потім прибрати робоче місце?
Чи може самостійно одягнутись, зав’язати шнурки?
Чи може самостійно відвідати туалет?
Чи миє руки без нагадування?
Чи зразу починає виконувати прохання дорослих?