Літературні читання патріотичної поезії "Поети не мовчать"
5 травня 2023 року у Жашківському ліцеї №2 відбулися літературні читання патріотичної поезії "Поети не мовчать". Учні 10 класу декламували вірші молодої поетеси та вчительки англійської мови Смілянець Олександри Миколаївни. Слово поета має велику силу. В різні часи були моменти, коли політики мовчали, а поети говорили яскраво, впевнено, з любов’ю зверталися до народу, їхнє слово могло повести за собою сотні тисяч людей. Слово здатне підтримувати людину в тяжкі хвилини його життя. Поетичне слово має здатність керувати людськими серцями і думками, знаходить відгомін в душах. Згадаймо Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку, В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко.
Пропонуємо ознайомитися з текстами поезій:
Як можна милуватися світанком
Як можна милуватися світанком,
Коли над Україною пітьма,
Коли із ночі темної й до ранку
Місяць з хмар і то не вирина.
Як можна милуватися весною,
Веселими піснями солов'я ,
Коли країна утопа у крові
І тоне в тій крові уся земля.
В моїй душі у кожному промінні
Ввижаються лиш золоті лани,
Які на прапорі небесно жовто-синім
Волошкою в колоссі зацвіли.
Мене не будуть чарувати зорі,
Холодна і далека та краса,
Коли народ мій у журбі і горі
Й стерв’ятники кружляють в небесах.
О, люде, краю, небо, Україно!
Лиш вам усі присвячую слова.
Хай прапор жовто-синій майоріє
Й надія в серці знову ожива.
Лише тоді побачу цвіт на квітці,
Коли народ із себе скине те ярмо,
Як скресне лід на українській річці
І хвилями заграє наш Дніпро.
***
Той час прийшов
Той час прийшов! Ми знову на розпутті.
Вершиться доля: бидло чи нарід?
І образ Божий в хаті на покутті
додасть нам сили, захистить від бід.
Ми – українці! Ми – холодноярці!
Ми воскресали тисяча разів!
Не селюки, не дурні-голодранці,
а славні діти русичів-князів!
Ми ще живі. І досі ми свобідні!
У нас в руках виблискують мечі!
Захистимо кордони наші східні,
щоб не почуть у Києві плачі!
...Підняти стяг! – Пора настала, браття!
Перун уже нам окропив ножі!
Священний гнів, сміливість і завзяття
очистять нашу зброю від іржі.
Здригайтесь, гори! Відступіться, тіні!
О, сонце миле, освіти наш путь.
Даємо клятву рідній Україні,
що на коліна вороги впадуть.
За Україну, браття, за Свободу!
На битву йдем зі запалом бійця!
Клянемося вкраїнському народу
на вірність і що будем до кінця.
Вогонь Свободи, нашої Свободи
осліпить очі нелюдам-катам.
Лишімо чвари, розбрат і незгоди,
Плече підставмо сестрам і братам!
Згорить весь світ, зостанеться руїна.
Нехай наступить найчорніша ніч -
Більш не впаде Карпатська Україна,
І не впаде більш Запорізька Січ!
***
Воїни Світла
До біса слава! Вірні клятві!
Вірність — наша сила!
Краще смерть,
ніж жити в рабстві!
Воля нас зродила!
О, побратими!
Стяг наш під небом.
В ніч цю живими
ще ходимо степом.
У бій — вже скоро!
Не можна впасти!
За степом ворог
готує наступ!
Напоготові!
Хай ворог вжахнеться!
Орлів двоголових
Ми вразимо в серце!
Кріпіться, браття!
Господь Всевишній,
Горить багаття
У грудях грішних.
Ніччю глухою
Душа не осліпла.
Ви не герої,
Ви Воїни Світла!
До біса слава!
Лиш дух Свободи!
Козацька держава,
Вкраїнський народе!
***
Чорні ворони
Віджену я воронів. Занадто
Їх зібралось над тобою, де?
Де вороння справить чорне свято?
Де вороння службу проведе?
Відганяю воронів. Не здумай.
З горя в спокій праздний утекти.
Не одпущу. Прошу, ліпше з сумом
Разом будем кланятись дощу.
Відігнала воронів. Не бійся.
Чорних крил моїх - я досі та.
Тільки вже не ту співаю пісню.
І не ті одвідую свята.
