ЮРЧЕНКО Віталій  Володимирович (30.11.1992 – 06.05.2024)

Дата: 06.05.2026 10:29

Кількість переглядів: 34

ЮРЧЕНКО Віталій  Володимирович
(30.11.1992 – 06.05.2024)

Віталій народився 30 листопада 1992 року у Жашкові на Черкащині.

Навчався у Жашківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Жашківської районної ради Черкаської області. 

 Після закінчення школи у 2009 році хлопець обрав професію медика. Він навчався на фельдшера у Білоцерківському медичному фаховому коледжі. У  2014  році  отримав   диплом   за   спеціальністю «Лікувальна  справа». Працював фельдшером на ФАПі та медичним працівником в ЗДО (ясла-садок» «Гніздечко») села Сорокотяга, що недалеко від Жашкова  Черкаської області. 
Створив сім’ю, в якій народилася донечка Віталіна.  Був  надзвичайно гарним, турботливим  чоловіком  і  татком. У  вільний  час  дуже  любив  ремонтувати машини. 
Віталій завжди любив свою професію і мріяв пов’язати життя надалі зі службою в ЗСУ і вчити хлопців первинної медичної допомоги.
У час повномасштабного вторгнення Віталій доєднався до лав захисників  УКраїни. Служив старшим бойовим медиком 2 піхотної роти військової частини А4978. Лікував поранених, врятував не одне життя, але, на жаль, не зберіг своє. 

6.05.2024 р. під час виконання бойового завдання в Сіверодонецькому районі Луганської області сержант Юрченко загинув, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, внаслідок ударів FPV-дронів та ворожого мінометного обстрілу. 
16.05.2024 р. Жашківська громада зустріла на щиті Героя-земляка та провела його в останню дорогу.
 Віталій дуже любив життя, сім'ю, маленьку дочку, мав безліч друзів, завжди був готовий прийти на допомогу. З честю та гідністю виконував свій обов'язок громадянина України, спочатку надаючи допомогу у мирний час, а потім і на передовій. Тільки добрим словом згадують Віталія всі знайомі та друзі, а також побратими, які приїхали провести в останню путь
Йому був лише 31 рік.
ГЕРОЮ СЛАВА ТА  ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ…  ЩИРА  ВДЯЧНІСТЬ ЗА ЗАХИСТ  УКРАЇНИ!

Юрченко В. В. – навіки в пам’яті, назавжди у строю…

« повернутися